Ти пам'ятаєш те літо?
Пил на зубах і берцях,
Нас зустрічали діти,
В кожного з них броньоване серце,
Ти пам'ятаєш те поле?
Стежка губилась в траві,
Ранок був з присмаком болю,
Каска і бронік - в крові.
В гості заходила осінь,
Листям засипала все і пішла,
Ноги дитячі, босі, знають
Крізь ліс заплутаний шлях,
А у столиці каштани падали
На теплий бетон,
Руки старенької мами
Терли солдатський жетон...

Приспів:
Війна забирає не тіло,
Війна забирає душу,
Вогнем пульсує у скронях:
"Ніхто крім мене! Я мушу!"
Вертайтеся з перемогою
Такі близькі і далекі,
А тих, хто не повернувся,
Спровадять у небо лелеки...

Скільки вже ходим по колу? -
Не пам'ятаємо самі,
Тільки цей лютий холод
І знову кров на сніг,
Зима подивилась нам в очі,
Все зрозуміла й втекла,
Губи молитву шепочуть,
Руки стискають приклад.
Сам я не знаю, напевне,
Але вже ходять чутки,
Що у підвалах, де темно,
У найтемніші кутки,
Сонце загляне скоро -
Все так і буде, я знав,
Тільки поглянь угору –
В небі бринить весна!
А у столиці смеркає,
Місяць встає над Дніпром,
Поруч з дитиною мати дрімає,
В руці - солдатський жетон.

Приспів. (2)