В думах спливають стежини
В килимі із спориша,
Вквітчана хата в жоржини,
Мати старенька стріча.

Приспів:
Манять дитинства дороги,
Туга за рідним селом.
Батьківські рідні пороги
Кличуть до себе теплом.

Груша стоїть край хатини,
Час її вік не зламав.
Щедрий, як світ, кущ калини
Нашу криницю обняв.

Приспів.

Все наяву, все не мрія,
Тут воно вічність жило.
Скрізь причаїлось і гріє
Нас материнське тепло.

Приспів.