З однієї хати, наче пташенята,
І порозлітатись наступає час.
Та одна калина і одна стежина,
І матуся рідна знов чекають нас.
Там високо в небі соколи літають
І тебе десь бачать в іншій стороні,
З'їдемось додому, то собі згадаєм - |
Про оці чудові і дитячі дні. | (2)

Приспів:
Ми наче серця одного половина
І твоя усмішка немов одна єдина,
А хто не знає сестринської любові -
Ми подруги найкращі, але по крові. | (2)

Так буває часто у тяжку хвилину,
Коли у тривозі серденько пече.
З'їдемось додому, сядем під калину
І сестра поставить руку на плече -
І на серці знову сонечко засяє,
Суму і печалі, наче, й не було
В кого є сестричка той, напевне знає, |
Що у ній - надія, віра і любов. | (2)

Приспів.