Я святкую життя, хвалю свою спрагу, свій голод юний.
Слава Богу, я ще люблю, слава Богу, я ще воюю.
Я святкую терпку зажуру цих каштанів на тлі небес.
І солодку мою тортуру – безнадійно кохать тебе.

Цей тюльпан із вогню і з золота піднімаю і п’ю мій любий
За твою кучеряву голову, за твої недосяжні губи,
П’ю за нашу осінню дружбу, і за кави гіркий нектар,
За веселу твою байдужість до моїх поетичних чар,
За роки котрі нас минули, або ми проминули їх,
І за скріпки тоненьких вулиць, і за перший на скронях сніг.

Я святкую життя, хвалю свою спрагу, свій голод юнний.
Слава Богу, я ще люблю, слава Богу, я ще воюю.