І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила,
Я ще ніколи не пила.

Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.

Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не пісня,
А квіти кинуті тобі,
А квіти кинуті тобі.

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила,
Я ще ніколи не пила...