Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чомусь я думаю про Вас.
Я Вас давно забути вже повинна.
Але чомусь я думаю про Вас.
Я Вас давно забути вже повинна.

Це так природньо – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина, –
То музика нагадує про Вас,
То раптом ця осіння хуртовина.

Це природньо – музика і час,
І Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!

Але чомусь я думаю про Вас...