Заповідник Всесвіту – Земля!
Грають зорі на рясних плодах,
Стиглий промінь річку розгойдав,
Дзвін пташиний ожива в полях.

І збирають бджоли золоті
Мед єднання, чистий та п'янкий,
І летять до вирію роки
Зорями в небесній висоті...

Так було... З правіку, з давніх літ,
Квіти сонця на Землі цвіли,
Тріпотіли райдуг кораблі,
Тиша берегла пророчі сни.

Буде так! Хай нас покличе даль!
Ми здолаєм забуття і страх!
Відшукай, Землице, рідний шлях –
Суть любові – заповітний дар!