Химери Замку Річарда
В горі примарно світяться,
А у низу вирує людський рух.
Така це дивна вулиця,
Що до Подолу тулиться.
У ній живе мистецький, вільний дух.
Майстерні і театрики,
Вишиванки і антики,
Растреллі церкви, баня золота...
Така це дивна вулиця,
Що до Подолу тулиться.
Тут Воланд з Маргаритою літа...

Приспів:
В глибини серця вріс
Андріївський узвіз,
Заполонив думки і почуття.
В найкращому із міст
Андріївський узвіз.
Зі мною ти на все моє життя.

Усміхнені метелики,
Кав'ярні і генделики
На всі смаки душі: від "А" до "Я".
Така це дивна вулиця,
Що до Подолу тулиться.
Тут молодість лишилася моя.
Тут, що задумав – збудеться,
Не стерпиться, а злюбиться,
Лише спустись "кривулею" униз.
Така це дивна вулиця,
Що до Подолу тулиться.
Маленький мій, омріяний Париж.

Приспів.