Мої роки, мов ті тернові ягоди,
Як мед солодкі, як вино терпкі,
Давно уже ви із душею в злагоді,
Хоч зболені і зранені такі.
Мені із вами шкода розлучатися,
Та світла і легка моя печаль,
Душею хочу юним залишатися,
Але прожитих літ мені не жаль.

Приспів:
Роки, як білі лебеді,
Летять за небокрай,
Вони вже не повернуться,
Гукай чи не гукай.
А, може, причаїлися
Ген там, за ворітьми,
Й повернуться з онуками,
Повернуться з дітьми!

Моє життя, мов поле свіжо зоране,
Завжди чекало істини зерно,
Не було ти ні ким, ніколи скореним,
І як я жив, мені не все одно.
Іще у мене будуть зими з веснами,
Іще прилинуть радощі й жалі,
Пов'язані любові перевеслами,
І я залишу слід свій на землі.

Приспів.