Як їхали із Пиляви
Козаки додому,
Захотіли розвіяти
Войовничу втому.
Зупинились, поклонились,
Та й зайшли до хати:
Будем в тебе, господине,
Ми козакувати.

Приспів:
Гей-но, гей-но, козаки,
Славні козаченьки,
Ми ще міцні, як дубки,
Цупкі, як обценьки.
Козаченьки, козаки,
Запрадавня мрія,
Ми для неньки України -
Остання надія.
Ой, як сіли за столами
Хлопці пишні й горді,
Упорались з казанами
У щедрій господі.
Ой, красуню-господине,
Не край наше серце,
А ще трохи принеси нам
Горілочки з перцем.

Приспів.

Іван каже: "Наливай-но!"
Василь каже: "Мало!"
Петро каже: "Ой, неси ще,
Господине, сало!"
Будем їсти, будем пити
Щей козакувати,
Щоб нікому не кортіло
В нас порядкувати.

Приспів.

Остап каже: "Заспіваймо
Козацькую пісню!"
Тарас каже: "Гуртуймося,
Щоб не було пізно!"
Дмитро каже: "Ще воскресне
Козацькая слава!"
А Микола протестує:
"Вона й не вмирала!"

Приспів.