Я Fmпадав в глибокі провалля,
З яких ні ходу, ні льоту.
ЛеGжав на дні,
Зазираючи у невідомість,
РоCзібраний на деталі
Волав там про допомогу.
ТаGm хто мене чув? Був німим
І втратив свFідомість...
FmЯ накопичував шрами,
Сплітав їх у павутину,
Я йGшов крізь вогонь,
Я сам був вогнем самопалу.
ЗаCпеченими губами
Я кляв щоденну рутину
І дGmерся нагору, щоб там
Попасти в Fопалу.

Приспів:
FmМузика штовхала мене!..
GМузика тягнула мене!..
GmМузика тримала мене
НаплаCву!.. НаплаFву!..
FmЗавдяки їй не занепав!..
GЗавдяки їй ще маю запал!..
GmЗавдяки музиці я живCу!..
Я жиFву!..

Мене топили в болоті,
Кляли, поливаючи брудом,
Писали про мене на стінах
Лайливі сонети,
А я рятувався в роботі,
Казав, що мовчати не буду,
І я кричав на весь світ.
До всієї планети.
Мене хапали за руки,
І перекривали повітря,
Мені не давали роботи
І не платили,
Терпів знущання і муки,
І знову рвався на вістря,
Збираючи волю в кулак,
Не шкодуючи сили.

Приспів.

Бувало, що руки тремтіли.
І пересихала горлянка,
Ні взяти справу до рук,
Ні вийти на світло.
Синцями сплямоване тіло,
Вода - за склянкою склянка.
Не встиг озирнутись,
Як вже скінчилося літо,
Без продиху і без перерви
Поволі робив крок за кроком
Неходженим шляхом,
З якого ніколи не збочив,
Запалював словом і нервом,
Не називався пророком,
Та бачив сотні вогнів
І палаючі очі...

Приспів.