Защебетав соловейко
У саду на вишні.
Ходить дівка по садочку,
Слуха його пісні.
Вона слуха і радіє,
І сама співає.
Весело їй дівувати,
Бо доленьку має.

Має волю його слухать,
До зір придивлятись,
Кого серце забажає -
З тим і покохатись.
Закувала зозуленька
На вербі зеленій -
Вийшла з хати молодиця
Смутна-невесела.

Закуй мені, зозуленько,
Чи довго ще жити?
Чи довго ще на цім світі
В'янути-тужити?..
Накувала зозуленька
Літ дуже багато -
Заплакала молодиця,
Пішла смутна в хату...

Вийшла вона і за того
З ким колись кохалась,
З ким слухала соловейка,
До зір придивлялась.
А тепера не до зірок,
Не до соловейка -
Плаче, слуха, як на вербі
Кує зозуленька...