Ой, чия ж то крайня хатка,
Що я її не знаю.
Ой, чия ж то дівчинонька,
Що я її кохаю.

Малював би на папері,
Паперу не має.
Поїхав би до дівчини,
Так коня не маю.

А я маю товариша,
Він мене повезе.
А товариш кращий мене,
Він дівчину забере.

Не печалься душа моя,
Твоя доля у степах,
Бо дівчина засміялась
В товариша на руках.
Бо дівчина насміялась...