Я сонцю радію, що гріє дороги.
Сміється веселка рясна дощова.
В росі по коліна змочилися ноги -
Це я повертаюсь до свого села.
Носило по світу, як пух від тополі.
Прижитись в чужинах душа не змогла.
І знов до безумства я дякую долі
За те, що додому мене привела.

Приспів:
Моя батьківщино, моя Україно,
Твій син повернувся додому. Стрічай:
І рідне село, і старенька хатина,
І милий так серцю мій батьківський край!

Міста і містечка, багатії села,
Порти і вокзали, і гул літаків,
Ніщо не змарнує у серці оселі,
Закутої в запах садів і ланів.
Торкаюсь рукою живої краплини,
Яка на околиці з яблунь стіка...
Діждалась нарешті своєї дитини
Сльоза материнська солодка й гірка.

Приспів.