Я часто дивлюсь у відкрите вікно,
я часто так слухаю вранішню тишу...
Залишений кимось на вулиці дощ
вистукує ритми, що в душі запише.
Нічні перехожі скрізь ловлять таксі,
в під’їзди ховаються й під парасолі,
у мене на паузі висне СіДі,
під краплі дощу підставляю долоні:

Приспів:
Мрія в повітрі сяє
і третю ночі годинник б’є.
Дощ один не вщухає
і так воно є...

Телєфонний номер, залишений кимось
у поспіху десь на газеті старій.
На плівці – чиїсь голоси незнайомі
й з ґітари вичавлюють нотки сумні.
Знов вітер змете мої куці нотатки
зі столу, мов листя осіннє з дерев...
Старий календар вже не має початку,
не має закінчення дощ. Все іде...

Приспів