Він пішов, після сумної вечері,
Він забрав усі ключі її серця,
А вона закрила за ним всі двері,
Тільки він не знав коли повернеться.
Він мовчав, вона стояла самотня,
Підійшов, але не зміг говорити,
Бо душа її немов лід холодна.
Він хотів його лише розтопити...

Приспів:
Навчись прощати цим осіннім дощам,
Які змивають тільки спогади часу.
Не вір байдужим словам, не вір печальним сльозам,
Хай плаче дощ ,а я вже не заплачу.

В холодну ніч пішла шукати надію,
І з дощем їй так легко мовчати.
На зірках запалила лиш мрію,
Хочу я лише навчитись прощати.
Усміхнись, життя щось краще готує.
День новий закликає кохати.
Інший хтось вже троянди дарує,
Він прийшов, знаєш, я навчилась прощати...

Приспів.