Вуст твоїх палкі обіцянки,
Поцілунків п’янких безодня,
Та самотні минають ранки,
Навіть той, що настав сьогодні.
Ми живем в одному місті,
І щодня разом буваєм,
Та, напевно, ми дуже різні,
Й марно долю ми спокушаєм.

Приспів: (2)
Не готую тобі сніданки.
І з роботи не зустрічаю,
За любов молюся щоранку,
І завжди на тебе чекаю.

Крок зробити впевнено хочу,
І не сказане сказати,
Щоб минули сірі ночі,
Біль розлуки, страх утрати.
Та про все забуду зразу,
Як почую я твої кроки.
З вуст зірветься звична фраза:
"Я тебе чекала сто років".