О, Господи, Пречиста Матір Божа,
Це ж за який такий смертельний гріх
На чужині страждає бранець кожен,
Що вільним вчора був серед своїх?

Десь там за морем тужить з горя мати
І сивий батько дивиться у даль,
Як їм без мене віку доживати?
Як винести таку гірку печаль?

Приспів:
Навіщо матуся мене породила?
І розуму батько навіщо навчав?
Навіки прощай, Українонько мила,
О, роде мій грішний, навіки прощай.

Дівоче тіло скупане в любистку
І виплекане сонцем і дощем,
Осиплеться як листя падолисту,
Красу і ніжність висмокче гарем.

Нащо мені на світі далі жити?
В що вірити, надіятись на що?
То краще зараз в морі утопитись,
Життя моє вже відтепер ніщо.

Приспів (2)