Тихий вечір над отавами падав на долину,
Знав мій батько пісню давнюю, пісню старовинну,
Під вікном гойдались айстрами вересневі ночі,
І бриніла пісня батьківська, пісня та праотча.

Приспів:
Світились айстрами вечірні сутінки,
Ця пісня батьківська – єдина суть моя,
Росилась мріями, цвіла калиною,
Летіла вирієм над Україною.

І шляхами журавлиними під осінні зорі
Пісня батька мого линула над земним простором,
Коли сяють ночі айстрами, я співаю сину
Незабуту пісню батьківську, пісню старовинну.

Приспів (2)