Слухай зараз, грішний друже,
Голос чийсь бренить,
Кличе Він благає дуже:
"Двері відчини".
То не пісні перехожих усі ночі-дні,
То благає Сам син Божий:
"Відчини Мені! Відчини Мені".

В твоїм серці горе й лихо,
Темрява усе, Він ввійде -
Відразу тихе Світло принесе,
Розжене спокійна мова
Привиди сумні.
Чуєш стукає Він знову:
"Відчини Мені! Відчини Мені".

О, відкрий Йому ти двері,
І своїм Христом до Блаженної Вечері
Сядеш за столом,
Уважай, щоб не проспати,
Бо в твоєму сні стихне голос
Коло хати:
"Відчини Мені! Відчини Мені".

Слухай зараз, грішний друже,
Голос чийсь бренить,
Кличе Він благає дуже:
"Двері відчини".
То не пісні перехожих усі ночі-дні,
то благає Сам син Божий:
"Відчини Мені! Відчини Мені".