Чого ти скиглиш, чого ти хочеш?
Відверто граєш в такт
Своїм відвертим,
весь час безглуздим
Мотивам без ознак

То постає, то знову зникає
Примарний силует
Душить мене в обіймах стикає
Звільнитись не дає

Це не життя, навіть не існування
Це лише зайвий фарс
А ти пародія на людину
Зі скиглення і образ

Для мене
ти лиш трафарет
Аморфних ліній
Розмитий контур
Знов постає твій силует
В обіймах душить
І знову зникає