Буває так, буває так
Що вогонь в душі палає
І ніяк він не згасає
Тож відтак душа страждає

І чого б я не робив,
я б його не загасив
Бо близ твоїх очей
Все це пекло породив

Та все ж до тебе прагнуть почуття
Хоча й і знаю, що нема нам вороття

Пачка цигарок,
Самотня кімната
Та дешевий портвейн
І твоя фотокартка
Пачка цигарок,
Самотня кімната
Та дешевий портвейн
І твоя фотокартка

Я проклинаю той день,
Як я втратив тебе
Немов утратив себе, дурний
Думав що мине
Знов беру твой конверт,
світ невмов би завмер

Знов читаю листа, яким ти вибила мене з життя.
Та все ж до тебе прагнуть почуття
Хоча й і знаю, що нема нам вороття

Пачка цигарок,
Самотня кімната
Та дешевий портвейн
І твоя фотокартка
Пачка цигарок,
Самотня кімната
Та дешевий портвейн
І твоя фотокартка