Він з’явився як всі ми в годину лиху
Був із черні і графом не став
Бачив горе і щастя, і волю й полон
І жорстокість судів відчував

Бачив він, що навколо суцільний порок
Знав, як важко часом виживать
Там де всі і чини, і закону кістяк,
Для тебе, якщо будеш мовчать

Приспів:
І поета слова вели сотні людей,
Коли не було їм що губить
І скидали вони враз своїх королів,
Щоби вільно могли ми чинить

Так в безсонную ніч знову думав поет,
Знову плавив вірші в сизий дим,
Він писав, а в його голові мов тенет,
Волосок становився сивим

Бачив він як чини, всі до влади ідуть
Все безцільно, ідея пуста
І бажання одне лиш закінчити путь
Відчувала голодна душа

Приспів