GmКоли сCтанGе темно –
GНе CдивGmись у гору,
GmДе я хCоваюG вiд тебе
GКорCiнь Gmмандрагори.
GДе Cя складаю кола iз сумного камiння –
CmМоже Gmз вiдчаGmю, може вiд втоми.
Боляче – не боляче, з тобою загину…
Вiдпусти мене, сонце, додому!

Не вчи мене жити за законами,
Не вчи мене спiвати колискових.
Не втримаеш вiдьму пiд iконами,
Не вчи мене, янголе, не вчи мене.

Вiдчиняй всi вiкна,
Коли стане темно,
I виконуй слiпо,
Що наказуе небо.
Не вагайся, янголе, стрiляй менi в спину,
Доки я пам’ятатиму, хто ми.
Боляче – не боляче, з тобою загину…
Вiдпусти мене, сонце, додому!

Не вчи мене жити за законами,
Не вчи мене спiвати колискових.
Не втримаеш вiдьму пiд iконами,
Не вчи мене, янголе, не вчи мене.