Ти мене сьогодні під вербою
Виглядала на краю села,
Скільки раз в ночі я жив тобою,
Так хотів, щоб поруч ти була!

Приспів:
Ти не ревнуй, |
Що з степом обіймався, |
Що обличчя |
Сонцю підставляв, |
Що з вітрам |
Я ніжно цілувався, |
Лиш тебе я щиро покохав. | (2)

Хтось розсипав зорі, мов намисто,
Під якими усміхалась ти,
Сміючись, стоїть верба тіниста,
Ніби рада, що зустрілись ми.

Приспів.