Приспів:
Я відчуваю провину,
Бо ми не вільні в почуттях і часі
Ти неначе з повітря, квітів та світла
Це єдиний шлях (для тебе)

Сірі думки, мрії та сни
Більше, ніж час... Це казка про нас
Біль та життя, сумління чи я
Це там, де забув, це там, де шукав...
Двері вперед та вікна назад
Мій розум звільнився. Але хибний шлях
Несе течія. Чи вірна мета?
Чому ми там, де блукаю сам

Приспів

Мій світ без надій, без квітів
В ці дні мелодії інші...
Я щось загубив.
Бездонність очей та відстань від світла –
Це згадка з минулого про безмежність речей.
Буденність енергій, що межують з повітрям,
Загадка зірки – це далеко не все...
Чи важко знайти в небесах візерунки
Та чи можливо збагнути Всесвіт?!

Приспів