Стрілецькі могили понищено вщент
Лупали, копали, валили, палили...
Хоча б один хрест чи один монумент
Немає, пропали стрілецькі могили.

А там Українські Стрільці Січові
Палкі усусуси, юнацтво безвусе,
Франкові онуки - його вартові.
Прости нам за них, милосердний Ісусе.

Бо хто ми, бо що ми без рідних могил?
Ставище безводе, пташище безкриле,
Румовище храму у хаосі брил...
Вернім Україні стрілецькі могили.

Без них наша пам'ять достоту як мрець,
Як небо беззоре, як море безхвиле.
Таж он Симоненко, Тютюнник, Близнець.
Насипмо над ними стрілецькі могили.

Без них наша совість як той боягуз,
Що страхом життя своє в'яже безсиле.
Таж он Івасюк, Миколайчук і Стус.
Насипмо над ними стрілецькі могили.

Щохвилі комусь уривається шлях.
Тож дай мені, Боже, як з праху і пилу.
Обернуся знов я на пил і на прах -
Зведіть наді мною стрілецьку могилу.