Одноманітні ролі вже актори всі забрали,
Грають свої спектаклі, де лише сварки й скандали.
І мій сюжет не зовсім схожий на фантастику -
Я гашу полум'я,хоч і не маю вогнегасника.
Палю невдачі, всі негаразди і проблеми,
Шлю до біса песимізм та пов'язані з ним теми.
Ціную музу, бо приходить не так часто,
Руйную перешкоди, що примушують упасти.
Посміхаюся у відповідь, вбиваю негативне,
Завжди спокійний, хоч і буваю імпульсивним.
І через настрій темне перероблюю в яскраве,
Бо життя - це кіно, а почуття - то мелодрама.
Форматування мозку я провів уже давно...
Обрізав всі мотузки, щоб не тягнули на дно.
Змайструю крила, щоб зруйнувати теорему,
Склавши сценарій, зроблю із прози я поему!

Приспів:
Мій сюжет - це всі життєві епізоди,
мій сюжет - це думки покладені на ноти,
Мій сюжет, де сценарій пише поет,
Мій сюжет, мій сюжет!

Це вже проблема, коли існує монохромність,
Пензлі поламані, настрій малює однотонність.
Сонце не світить вже, воно змішалось із хмарами,
Люди забули, що без фарб вони стануть примарами.
Колорит змінився, він похідний від погляду,
Зміст з кожним днем набирає правильного вигляду.
На всі відповіді багато запитань чому?
Це інша хісторі на аркуші затертому.
Відсутні цілі, що не дають розвитку далі,
Це ніби твір, але за фабулою Стендаля.
Всі ніби втратили натхнення і не шукають виходу,
А він простий: усміхатися і дихати.
Якщо повірити сильно, то можна злетіти,
Хоча дорослі ми, але радіємо як діти.
Ці сірі будні перефарбувати в кольорові
Можемо, забути нудний день і почати новий!

Приспів.