Сиділа вона і гадала про нього,
Як завше одна - інертна до всього.
Та тільки була не байдужа до того,
Про кого душа вела з серцем розмову...
А він, розчиняючись в вулицях міста,
Шукав її погляд пожовклого листя,
Блукав серед лементу слів перехожих,
Лиш зрідка спиняв на любов свою схожих...

Сиділа вона і чекала на нього,
Якого побачила зовсім раптово...
В тумані провулку крізь стогін машин
Зустрілися двоє - одна і один...
А він, пам'ятаючи рандку незвичну,
Змінив власний спокій на тугу ліричну...
Незаймана зустріч тривалістю в мить
Осіла у серці і досі щемить...
І болить кожну мить,
І хвилює знов і знов їхню кров
Нерозділена любов...

Один і одна це класика жанру...
Один і одна, спочатку все гарно...
Один і одна, роман без кінця,
Лише персонажі митця...