Нас познайомив вечір синій-синій
І осінь, наче сонце, золота.
Я дякую, як Богу, Буковині,
Що нам цю ніч подарувала, як свята.

Приспів:
Одна ніч щастя -- так безмежно мало.
Хай би та ніч тягнулася хоч рік...
Та твоє серце щось таке сказало,
Що моє серце пам'ятатиме повік.

Ми одне одним солодко вкривались.
Мов й не було -- весь світ пропав кудись.
Як ми кохались! О, як ми кохались!
Серця на сьоме небо піднялись!

Приспів.

Вже за вікном прокинулось світання
І нам промінням подавало знак.
А ми удвох купалися в коханні,
І нам на берег не хотілося ніяк.

Приспів.