О, мамо! У нашому полі
Ще вибухи чулись...а Ви
Копали вже там...і пололи
Бо ми були - "нижче трави".

У всіх нелегка була доля
Сусід рятувався пайком,
А Ви - із колгоспного поля
Несли колосочки тайком.

Бо ж нас було - шестеро, мамо.
Хлібину ділили - на грами...
В хліб падали сльози святі.
Ви наша молитва, мамо.
Ви наша молитва, мамо.
За гіркість образ простіть.

Любисток і цвіт дев'ясилу
В купіль підкладали нам Ви,
Щоб виросли дужими всі ми.
Не гнулись, мов стебла трави.

Бо ж нас було - шестеро, мамо.
Хлібину ділили - на грами...
В хліб падали сльози святі.
Ви наша молитва, мамо.
Ви наша молитва, мамо.
За гіркість образ простіть.

Травневий в полях грім гуркоче
Дощ сіється й жито росте.
А Ви з повоєнної ночі
До нас з колосками йдете.

Ви наша молитва, мамо. |
Ви наша молитва, мамо. |(2)
За гіркість образ простіть.|