Цілюща чиста, мов сльоза, я
З глибин підземних припливла,
Мій дім - колодязь, всяк вітає, |
Всім до вподоби я була. | (2)

Пили мене такії люди,
Пили - хвалили за мій смак.
Стоїть колодязь, завтра буде, |
Але вгорі там щось не так. | (2)

Чому же відра більш не носять
По вінця чистої води?..
Чому стежина косу просить, |
Бо заросла і до води?.. | (2)

Чого ж мені чекати далі?..
Чому не чую більш людей?..
Лиш кряче ворон в такт печалі, |
Куди ж подівся соловей?.. | (2)

Та прилетить немов на сповідь,
Таки ж відчую я жадану мить!
Миле дівча стежку відновить, |
Відерце знову задзвенить! | (2)

Відерце знову задзвенить!.. | (2)