Зайшов місяць, зайшов ясний
За чорную хмару...
Ой, ходімо, товаришу,
На той край помалу...

Ой, як мені та, товаришу,
На той край ходити,
Перестала дівчинонька
Вірненько любити...

Да вірно любив, вірно ходив,
Вірно женихався,
Вона мене осудила,
Я й не сподівався...

То не я тебе осудила,
Судили нас люде,
Що з нашого женихання
Нічого не буде...
Карим очам нема спання,
Ніжкам - супокою...

Ішов козак дорогою
В свистілочку грає,
За ним іде дівчинонька
Та плаче-ридає...

Годі тобі, козаченьку,
В свистілочку грати.
Бери косу та йди в росу
Травицю рубати.

Бодай же ти, дівчинонько,
Того не діждала,
Та щоб моя біла ручка
Травицю рубала.

Годі ж тобі, дівчинонько,
Плакати-ридати,
Возьми серп та йди в степ
Пшениченьки жати.

Не жала я у батенька
І в тебе не буду,
Построй, милий, хатиночку —
Шинкувати буду!..
Купи, милий, черевички —
Походжати буду!..