Зашуміли луги, загуділи ріки,
Померла матінка сирітці навіки. | (2)

А в неділю рано, як стало свитати,
Ой, іде сирітка матінки глядати. | (2)

Ой, ішла сирітка шугами, лугами,
Стрітив ї Господь Бог з двома ангелами: | (2)

Де ж ти, сирітко, йдеш, ти далеко зайдеш,
Ти свою матінку на світі не найдеш. | (2)

Вирви си, сирітко, лозовий пруточок,
Попукай, постукай в материн гробочок. | (2)

Сирітка пукає, сирітка стукає,
Її ся матінка з гробу відзиває: | (2)

Ой, хто ж там пукає та й на моїм гробі,
Я ж твоя, матінко, возьми мя від собі. | (2)

Шо ж ти там, сирітко, за кривдицю маєш,
Ше'с така молода, до гробу ся пхаєш. | (2)

Як сорочку шиє, то так мині лає:
"Би'з ї не сходила, бо'з не заробила". | (2)

Як ми голов миє, то так ня тримає,
За кождим волоском кровця виступає. | (2)

Як ми хлібця крає, як маковий листок,
Ще й ня ся питає: "Чи зіш тото вшидко!" | (2)

Зіла я го, зіла в сінюх за дверями,
Вмила ж я ся, вмила дрібними сльозами. | (2)

Ой, іди, сирітко, то іди додому,
Няй тобі мачоха ізмиє голову. | (2)

Головочку змиє, сорочину вшиє,
Няй тебе мачоха на смерть приодіє. | (2)

Ой, зіслав Пан Господь два ангели з неба,
Та й взяли сирітку правийко до неба. | (2)

Ой, як ся вирвали два пекольні з пекла,
Та й взяли мачоху глубоко до пекла. | (2)

Ой, взяли мачоху та й ввергли глубоко,
Ой, гуляй, мачохо, типир ти широко. | (2)