За Косовом в долині, в долині
Тонка липа стояла.
Під тов липов гарна українка
Русу косу чесала.

Круль ся о ній довідав, довідав
Та й до неї лист писав:
- На дзень добрий, гарна українко,
Будь моєю жоною!

- Ой, я проста селянка, селянка,
Тобі треба панянка,
Іди, крулю, у свої палати,
Меш другую шукати!

Круль ся за то розгнівав, розгнівав
Та й до ката лист писав:
- Іди, кате, українку стяти,
Бо єдна крулем згордила.

Кат приїхав з топором, з топором,
Українка з гонором.
- На дзєнь добрий, гарна українко,
Будь катові за жону!

- Як не була-м крульова, крульова,
Так не буду й катова,
Зітни, кате, мою білу шию,
Най на світі не жию!