За гаєм гай, за плаєм плай,
Край берега потока,
Стоїть хатиночка моя, |
Хатина одинока. | (2)

Колись хатина ця моя
Була висела хижа,
Співали там мої сини, |
Мов жайворонки в збіжжю. | (2)

Ой, перший син дись на війні,
За матінку Причисту,
Він в бою вічним сном заснув |
Над морем край Треєстру. | (2)

А другий син буйний, як птах,
Сам на війну полинув,
Він в бою вічним сном заснув, |
Він впав за Україну. | (2)

А третий син ще молодий,
Боровся він безсилий,
А комуністи-маскалі |
Штирхом його пробили. | (2)

В зелених святах в горах гай,
Чого ж господар в хаті,
Так сумно споглядав на степ, |
Немовби скарбів втратив?.. | (2)

Бувай, дідусю, ти старий,
А з гір вертати мушу,
Бо впав сум на ліс, на гай, |
Впав сум на мою душу... | (2)