Як ми ще були дітьми малими,
То серцю сказали собі,
Для тебе живемо Україно, |
Щоб волю здобути тобі. | (2)

Ти бачиш, Дніпро висихає,
Пороги шуміти стають,
Зозулі по деревах сідають, |
Недолю Вкраїні кують. | (2)

Чи чуєш, ти, брате юначе,
Чи чуєш той брязкіт кайдан,
Як нарід по тюрмах наш плаче, |
О, скільки страждання і ран... | (2)

Чи бачиш, жита половіють?
Ти сіяв – воно не твоє,
Ти денно і нічно працюєш, |
А ворог із того жиє... | (2)