Вже два роки й дві неділі,
Як ми були на Вкраїні,
Як козака война вбила, |(2)
Під явором положила. |

Під явором зелененьким
Лежить козак молоденький,
Над ним коник зажурився, |(2)
По коліна в землю вбився. |

Не стій коню наді мною,
Бо я виджу щирість твою,
Іди, коню, до домочку, |(2)
Неси мамі новиночку. |

Іди, коню, до Дунаю,
Моя хата перша з краю,
З неї вийде стара баба, |(2)
То є моя рідна мама. |

Скажи, коню, що не вбили,
Скажи, коню, що женили:
Він взяв собі за жіночку |(2)
В чистім полі могилочку. |

Шукай, мамцю, докторика -
Молодого столярика,
Най ми він хату збудує, |(2)
Чорнов фарбов помалює. |

Без дверей та без віконця,
Щоб не було видно сонця,
Щоби люди не ходили |(2)
Та в віконце не дивили. |

Не стій, коню, наді мною,
Бо я виджу щирість твою,
Іди, коню, додомочку, |(2)
Неси мамі новиночку. |