Вишла дівчина, вишла єдина,
Яко з ружі квіт,
Ой стала, стала і заплакала,
Змінил ся єй світ.

"А што ж ти так плачеш,
А што ж так нарікаш, дівчино моя?"
"Як я не ма м плакать,
Як не мам нарікать? - Не буду твоя".

"Ой будеш, будеш, ой будеш, будеш,
Даст то милий Бог,
Люде ми тя раят і родичі кажут,
А сам судит Бог".

"Ти прийдеш вгору, ти прийдеш вгору,
А я в долину,.
Ти заквітнеш в ружу, ти заквітнеш в ружу,
А я - в калину".

"Кед ми зомреме, кед ми зомреме
Даме ми собі
Злати літери, злати літери
Вибить на гробі:

Ту лежит тіло, ту лежит тіло,
Ту лежат кості,
Котри зомрели, котри зомрели
З велької любості".