А в горах синіх десь серед трав,
Там соснам пісню вітер співав,
Там стояв гуцул, гірко ридав,
Своїй дівчині він так сказав:
"Чому не хочеш мене любити,
Чому не хочеш зі мною жити?
Тобі клянусь я, що не покину,
І буду вірний аж до загину!"

А його мрії вітер розвіяв,
Що бідний гуцул вірив і мріяв.
Він чує голос - "Забудь про мене,
Лиши в спокою, я не для тебе..."
А в горах синіх десь серед трав,
Там стояв гуцул, гірко ридав,
Будьте прокляті ті карі очі,
Ті карі очі, серце дівоче...