Виряджала мати сина
Та на косовицю,
Розчесала русі кудрі
Аж на потилицю.

Я думала, мій синочку,
Що будеш косити,
А ти кинув косу в росу
Та й став голосити.

Ой, коли б ти, мамцю,
Знала, яка то досада,
То ти б мене оженила,
Щоб була відрада.

Одружися, мій синочку,
Візьми жінку-любку,
Цілуй її, милуй її,
Як голуб голубку.