1. Біля річки, біля броду дівчина стоїть.
Біля неї гарний хлопець у човні сидить.
Плив я річенькою, плив, |
та й до берега приплив, |
Та й до тої дівчиноньки, що вірно любив. | (2)

2. Ти, дівчино, ти, рибчино, серденько моє,
Скажи мені щиру правду - любиш ти чи ні?
Бо на серці є журба, любить іншого вона, |
Що ми з того, що ти файна, коли не моя? | (2)

3. А вже з тої криниченьки орли воду п'ють,
А вже тую дівчиноньку до шлюбу ведуть.
Бо такая дівчина не одного зрадила, |
Не одного козаченька з розуму звела. | (2)