Вилітали орли
З-за крутої гори —
Заплакали молодії хлопці,
Сидячи в неволі.

Вони заплакали,
Ще й заголосили:
"А в кого ми, пани-браття,
Цеє заслужили?

Чи в Господа Бога,
Чи в свої громади,
Що нас, таких молоденьких,
В некрути забрали.

В некрути забрали,
Ще й попарували,
На руки й на ноги
Кайдани наклали!

Кайдани наклали,
На соцького скричали:
Давай, соцький,
Тройку коней вороних,
Та повезем до прийому
Хлопців молодих!

Привезли під брамку,
Відчинили брамку:
Ой, ви, хлопці молодії,
Становіться в валку!

Ой, ви, хлопці молодії,
Становіться в валку,
На поле — плечима,
До солдат — очима!

0й, ви, солдати,
Ви, дядюшки наші,
Не бийте нас, не лайте нас,
Бо ми діти ваші!

Не бийте нас, не лайте нас,
Тільки научайте,
Бо нашії руки
Цього не робили.

Бо нашії руки
Цього не робили,
Лиш сіяли та орали,
Ціпом молотили.

Бо ми не вчилися
Ружжа вичищати,
Сіяти та орати,
Землю обробляти!