Весняночко-паняночко,
Де ти зимувала?
У лісочку на тиночку
На сорочку пряла! Гу!

Весняночко-паняночко,
Де ж ти забарилась?
Десь у лісі на горісі
Хвостом зачепилась! Гу!

Дозволь мені, моя мати,
Веснянки почати,
Бо вже мені надоїло
Квітки вишивати! Гу!

Нема льоду, нема броду,
Нема й переходу,
Коли кому люба-мила -
Бреди через воду! Гу!

Нема льоду, нема броду,
Нема й переходу,
Нема дівці переходу
Через бистру воду! Гу!

Перебрела три річеньки,
Половину ставу.
Не вводь мене, козаченьку,
В великую славу. Гу!

Ой сама ж ти, дівчинонько,
Себе в славу вводиш,
Що пізненько, не раненько
По вулиці ходиш! Гу!

Ой як мені, козаченьку,
Пізно не ходити -
Як візьмеш ти за рученьку,
Не хочеш пустити! Гу!

Світи, зоре, на все поле,
Доки місяць зійде.
А до мене мій миленький
Вечеряти прийде! Гу!

Ой чи прийде, чи не прийде
На вечерю тую,
А я свому миленькому
Снідати зготую! Гу!

Цвіли лози при дорозі
Синесеньким цвітом.
Ішов козак із вулиці
Білесеньким світом! Гу!

Не жаль тому козакові
Поснідати дати,
Як іде він із вулиці,
Як стане світати! Гу!