Весілля себе буйно почуває,
Всі весело танцюють, лиш не я,
А сльози мені очі заливають,
Що ти - його дружина...

Ти пишеш мені листа, моя мила,
Запрошуєш мене на весілля.
Як жаль, що ти - дружина у другого,
Як жаль, що ти його, а не моя...

Я мріяв про хатину у садочку
І перстень золотий я вже купив,
Я завжди буду думати про тебе,
І завжди, завжди буду я сумний...

Забути вже не можу я про тебе,
Хоча пройшло уже не мало літ,
Минулося кохання моє юне
І пролетіло, як той жовтий цвіт...

Фата твоя біліє білим цвітом
І плаття облягло твій ніжний стан,
Як жаль, що ти - дружина у другого,
Мені ти залишила лиш печаль...