В степу конопельки,
Верхи зелененькі;
Милий милу покидає —
Вороги раденькі.

Як ти мене покидаєш,
Покинь воду пити,
Щоб тобі тяжко-важко
Із другою жити.

Як ти мене покидаєш,
Покинь хліба їсти,
Щоб тобі тяжко-важко
Із другою сісти.

Ой, повій, вітроньку,
Розжени хмароньку.
Прибудь, прибудь,
Мій миленький,
Та покрий славоньку!

Вітер повіває,
Хмару розганяє, —
Милий до милої
Прибуває,
Славу покриває.

Розкопайте, люде, греблю,
Нехай вода рине,
Перестаньте говорити —
Нехай слава гине!