В славном городє в Переяславє
Да покопали шанці,
Ішов козак от дівчини
Да не звечера - вранці.

Да казав сей да козаченку,
Галі не любити,
От, прийшовши под оконечко:
Да подай, Галю, пити.

Дурна, дурна, нерозумна,
Дурной розум маєш,
Що ти мене, козаченька,
На ніч не пускаєш.

Ой, рада б я, козаченьку,
Тебе на ніч пустити,
Кругом ходять компанейці
Да хотять нас вловити.

Єще Галі не поймали,
Єще не вловили,
Да вже ж її худобоньку
Всю розпределили:

Атаману дали коня,
А сотнику - зброю.
Мандруй, мандруй, дівчинонько!
Мандруй ти зі мною!

Ой, рада б я да, козаченьку,
З тобою мандрувати,
Єсть у меня старая мати,
Буде проклинати.

Да шла щука з Крименчука
Да пробита із лука,
Ох тепер нам, дівчинонько,
З тобою розлука...