Усі поля поорані,
Тільки моє облогує.
Бодай тії повмирали, |
Хто на мене ворогує. | (2)

Усі поля посіяні,
А на мому нема й зерна.
Якби мала в світі жити, |
Воліла б я була вмерла. | (2)

Не гнівайся, моя мила,
Що я тебе в вічі вдарив.
Тяжкий ворог підневідив, |
То я тобі віка збавив. | (2)

А ще тебе раз ударю —
Не лай мені в вічі в маму.
Моя мама дорогая, |
Вона мене згодувала. | (2)

Вона мене згодувала,
Вона мене доглядала,
Не одную темну нічку |
Надо мною недоспала. | (2)

Не одную темну нічку
Надо мною недоспала,
Не раз, не два надо мною |
Дрібні сльози проливала. | (2)