У полі криниця,
Вода протікає,
Ой, там козаченько |
Коня напуває. | (2)

Ой, як напоївши,
Сів, гірко заплакав:
Чужа сторононька, |
Болить голівонька. | (2)

Ой, коню ж мій, коню,
Коню вороненький,
Та порадь мене, коню, |
Як братік рідненький. | (2)

Чи мені женитись,
Чи ще погуляти,
Чи листи писати, |
До дівчини слати? | (2)

А я ж тебе, брате,
І раджу, й не раджу:
Де дівчину маєш, − |
Сідай, одпроваджу! | (2)