Та туман, туман по долині Народні пісні
Текст пісні
Та туман, туман по долині, | (2)
Та широкий лист на калині.
А ще ширший на дубочку, | (2)
Кличе голуб голубочку.
Ой, хоч не свою, то чужую, | (2)
Йди, голубко, поцілую.
Ой, нащо чужу цілувати | (2)
Та й своїй жалю завдавати?
Лучче свою цілувати | (2)
Та й чужій жалю завдавати.
Та червоная калинонька | (2)
На яр-море схилилася.
Та на яр-море схилилася, | (2)
Молодая дівчина
Та й зажурилась.
Дівчинонька та й зажурилась, | (2)
Що від роду та й відбилась.
Що від роду ще й від родини | (2)
Та й на двадцять п'ять миль
Ще й на чотири.
Та й на двадцять п'ять миль |
Ще й на чотири, | (2)
Та й на двадцять п'ять миль
І на три палі.
Та й на двадцять п'ять миль |
І на три палі, | (2)
Та сидить сокіл на тополі.
Та й сидить сокіл на тополі | (2)
Та й піє пісні усякої.
Потеряла свій віночок | (2)
Через дурний розумочок.
Лю-лю, лю-лю, дитя, спати, | (2)
Пора листи написати.
Пора листи написати | (2)
Й до батенька одіслати.
Нехай батько не турбує, | (2)
Дівці вінка не готує.
Та широкий лист на калині.
А ще ширший на дубочку, | (2)
Кличе голуб голубочку.
Ой, хоч не свою, то чужую, | (2)
Йди, голубко, поцілую.
Ой, нащо чужу цілувати | (2)
Та й своїй жалю завдавати?
Лучче свою цілувати | (2)
Та й чужій жалю завдавати.
Та червоная калинонька | (2)
На яр-море схилилася.
Та на яр-море схилилася, | (2)
Молодая дівчина
Та й зажурилась.
Дівчинонька та й зажурилась, | (2)
Що від роду та й відбилась.
Що від роду ще й від родини | (2)
Та й на двадцять п'ять миль
Ще й на чотири.
Та й на двадцять п'ять миль |
Ще й на чотири, | (2)
Та й на двадцять п'ять миль
І на три палі.
Та й на двадцять п'ять миль |
І на три палі, | (2)
Та сидить сокіл на тополі.
Та й сидить сокіл на тополі | (2)
Та й піє пісні усякої.
Потеряла свій віночок | (2)
Через дурний розумочок.
Лю-лю, лю-лю, дитя, спати, | (2)
Пора листи написати.
Пора листи написати | (2)
Й до батенька одіслати.
Нехай батько не турбує, | (2)
Дівці вінка не готує.
Внески: